Меню сайту
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Міська [43] |
| Громадянська [93] |
| Любовна [286] |
| Містика та езотерика [32] |
| Пейзажна [193] |
| Релігійна [15] |
| Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Лірика » Філософська |
Сон
| Ніч. Похмура тиша навкруги, Чутно лиш дихання систематичне, рівне, І двері хлипнули десь, й запах шоколадної нуги, Коли ж нарешті забереш мене у невідоме? Він мій єдиний, власний, неподільний, Він здатний безкорисно рятувати, І тільки в ньому, ти, назавжди вільний, Від згубної реальності покликаний оберігати. Безкрає ніжності і розкоші угіддя, Не має значення чи злет стрімкий, чи болісне падіння, Краса прибою моря, чи нічне жахіття, У будь-якому разі, чистим залишається сумління. Одна з найбільших таємниць життя, Завзято ти чекаєш й неважливо хто з тобою, Яскравий світ простого забуття, І тільки в нім можливо чесним бути із собою. | |
| Переглядів: 466 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |

