Четвер, 30.01.2025, 07:33
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Додай мене у Skype
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Сьогодні нас відвідали
free counters
Форма входу
Пошук
Міні-чат
 
500
Головна » Поезія » Лірика » Філософська

Сон
Ніч. Похмура тиша навкруги,
Чутно лиш дихання систематичне, рівне,
І двері хлипнули десь, й запах шоколадної нуги,
Коли ж нарешті забереш мене у невідоме?

Він мій єдиний, власний, неподільний,
Він здатний безкорисно рятувати,
І тільки в ньому, ти, назавжди вільний,
Від згубної реальності покликаний оберігати.

Безкрає ніжності і розкоші угіддя,
Не має значення чи злет стрімкий, чи болісне падіння,
Краса прибою моря, чи нічне жахіття,
У будь-якому разі, чистим залишається сумління.

Одна з найбільших таємниць життя,
Завзято ти чекаєш й неважливо хто з тобою,
Яскравий світ простого забуття,
І тільки в нім можливо чесним бути із собою.
Категорія: Філософська | Додав(ла): Hulevets (14.09.2012)
Переглядів: 449 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]