Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Міська [43] |
| Громадянська [93] |
| Любовна [286] |
| Містика та езотерика [32] |
| Пейзажна [193] |
| Релігійна [15] |
| Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Лірика » Філософська |
Ряст топчу я недарма
| Туманом сизим сни лягли рожеві На кучеряві коси і чоло. Життєва осінь кличе вже до себе, А молодості як і не було. І де літа поділись мої юні? Кудись помчали щастя доганять. Співають про кохання серця струни Так ніжно-ніжно на мажорний лад. Бо недарма на світі ряст я топчу, Скільки їх іще лиш знає Бог. Я залишу по собі вірші-сповідь, Читаючи, мене згадали щоб. 2016 р. | |
| Переглядів: 113 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |
