Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Міська [43] |
| Громадянська [93] |
| Любовна [286] |
| Містика та езотерика [32] |
| Пейзажна [193] |
| Релігійна [15] |
| Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Лірика » Філософська |
"карлсон, що живе на даху"
| привіт, мій вічноюний друже. із даху шлю тобі листа, з роками я втомився дуже і від сучасності відстав. засох мотор, обліз малюнок - не годен більше на політ. давно не перший я гатунок, не перший йде десяток літ, не ті тепер пульсують жили, руде волосся випада, і з'їсти торт немає сили, на смак минуле - як вода. ти як, в політику подався? про це в газетах я читав.. як наш казковий світ розпався, чи ти мене хоч раз згадав? тоді змінив мене на псину? (його, мабуть, забув ти теж..) а пам'ятаєш хоч картину, на небі фарбами без меж?.. ці спогади смакую ранком, коли дивлюсь, як світ встає, коли я бачу крізь фіранку, як сонце мою втому п'є. в обійми цілий світ ішов, та стер багато часу плин. ти щастя у житті знайшов, а я... залишився один. | |
| Переглядів: 306 | Рейтинг: 5.0/1 |
| Всього коментарів: 0 | |
