Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Міська [43] |
| Громадянська [93] |
| Любовна [286] |
| Містика та езотерика [32] |
| Пейзажна [193] |
| Релігійна [15] |
| Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Лірика » Філософська |
Полечко, як доленька
| Запахло поле свіжістю дощу, Під сонечком весняним спину гріє. Тобі я, полечко так радісно кричу: -Ти ж моя доля і життя й надія. Мій прадід тут трудився увесь вік, Дідусь землицю пестив, мов дитятко, А батько ще малим босоніж біг, Ніс татусю обід у двох горнятках. Люблю і я просторий хлібний лан, Оспівую його у віршах щирих. Життя віддам за тебе без вагань, Земле моя заради щастя й миру. 2016 р. | |
| Переглядів: 179 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |
