Четвер, 30.01.2025, 07:19
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Додай мене у Skype
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Сьогодні нас відвідали
free counters
Форма входу
Пошук
Міні-чат
 
500
Головна » Поезія » Лірика » Філософська

Обожнювати Світ не перестану я
Обожнювати Світ не перестану я,
З його широкими і досконалими вустами,
Ви скажете, білявка чорнорота я,
Сміюся раз-у-раз над грізними гріхами.

І вирветься: «Ой, хто б ото казав? – і справді, може гірше я?
За тих «молебників» - про кого часту пишуть в пресі,
Та знаєте усі моє ім’я,
І хто читає – той звернувся по адресі.

Мій шанувальник, шлю тобі привіт,
Ти зрозумій все правильно у стресі,
Передаю тобі не негатив, а заповіт,
Фільтруй, що кажеться у моноп’єсі.

Ти відрізни душі політ,
Від хибно-маренного знака,
Відкинь людей жорстокий гніт,
Уявний гріх - то теж людська клоака.

Як кличе помста крадькома,
На руки натягни скоріше муфту,
І не хвилюйся, не дарма,
Всі люди зроблені з одного брухту.

Ви молитеся так завзято, палко і чутно!
Біля «вельможі», навіть, страшно стати!
Поїли зранку гарно, потім бачили своє лайно,
І гайда знову «в вишину нірвани досягати».

Застав людей період часу непростий,
В діалектичнім розвитку, життєвій прозі,
Тут кожен, то є правда, як чужий,
А людяність ще непотрібніша занози.

Не розчаровуйся! Ми маєм право повсякчас,
Оборонятися від світу відособленим повстанням,
Та вірю, правда, після нас,
Настане ера щирості черпання..
Категорія: Філософська | Додав(ла): Hulevets (14.09.2012)
Переглядів: 363 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]