Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Міська [43] |
| Громадянська [93] |
| Любовна [286] |
| Містика та езотерика [32] |
| Пейзажна [193] |
| Релігійна [15] |
| Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Лірика » Філософська |
Ничего нового.
| Покрой высоких теней, лоснящихся тобой. Нам крыши по колено, как словно вместе можем быть с тобой? Так правда али ветер мой раздувает глас? Молчи, прошу, я восклицаю! Рассудок всё горазд. Опа! Упало и разбилось... Как вы и ошибались. Что дали, а что далее... Спросите у этой грязи. | |
| Переглядів: 402 | Рейтинг: 5.0/1 |
| Всього коментарів: 0 | |
