Меню сайту
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
Міська [43] |
Громадянська [93] |
Любовна [286] |
Містика та езотерика [32] |
Пейзажна [193] |
Релігійна [15] |
Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
Головна » Поезія » Лірика » Філософська |
Море нас спасе
Широке, безкрає, величне, Заплющивши очі, солоне повітря вдихай, І крізь повіки закриті, принишклі, Відблиск сонця у морі хапай. Майни ген високо над хвилями, Думки - ті, що точать тебе як хробак, Воно бірюзове поглине вмить, Бо здатне втопити людини весь шлак. Тих вад людських безмежну кількість, Тих ненавмисне скоєних із жадібності лих, Даремно, ти, шукав у маргінала щирість, Ой, ні! Не зміг забутись й знов побачив їх. І не проста, без змоги вирішення, та нужда, Приховане бажання чимось поживитись, А напрацьована успішність – лиш твоя вина, Якою неодмінно, ти, повинен поділитись. Чекають, заглядають в рот куди не кинь, Про безкорисність прочитають цілу месу, Не бідність, як відомо, саме – лінь, Причина є технічного прогресу. Не має в них амбіцій! Ха! Може й ні! - Задовольняюсь тим що маю: - їхне гасло, Живуть без спроби вилізти, пробачте, у лайні, Але життя скоріш у тебе згасло. Не забувають в дім запрошувать гостей, Прогулювати копійки, без заощадження, халатно, А чи задумались, що треба для своїх дітей? Чи ваших їм потреб достатньо? І тут не бідність ключовий момент, Не всі бідняги продають себе за сало, Багатий, товстий дядько, що одного разу взяв у руки пістолет, Нічим не кращий у душі за маргінала. Забудь про них, не варті вони часу й суду, Спасуть когось у храмі мироточенні ікони, Ти підведись над хитрощами люду, Всю біль розсіють моря крихітні іони, Встань, подивись у синю далечінь, Відчуй потужність і могутність водної стихії, Хай забирають бризки ніжних хвиль, Чиюсь зухвалу, не твою, безчесну мрію. | |
Переглядів: 367 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |