Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Міська [43] |
| Громадянська [93] |
| Любовна [286] |
| Містика та езотерика [32] |
| Пейзажна [193] |
| Релігійна [15] |
| Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Лірика » Філософська |
Із відчаєм наввипередки
| Коли женеш із відчаєм наввипередки, Червоний, звичайно, домінує, Вирує, вирівнює, вищить і веслує, Повертає назад тебе на тисячу кроків, Скажи, серце, скільки років тебе це турбує? - Не знає, не сміє, не чує… Колись давно мене питали, Ще від відбитків тих малих від рук дурних не було й сліду: «Чим є сенс од цього світу? Роджений чи строчений, Совістю перекочений, чи однак Муром мурований, деревом саджений, Гордістю сина, можливо, означений?» - Сенс втрачений. | |
| Переглядів: 365 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |
