Меню сайту
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
Міська [43] |
Громадянська [93] |
Любовна [286] |
Містика та езотерика [32] |
Пейзажна [193] |
Релігійна [15] |
Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
Головна » Поезія » Лірика » Філософська |
Гординя
Собою володіти – непросте завдання, Забуті рани – не загоєні нажаль, І не допомагає іноді процес пізнання, Гординя на чоло вдягне свою вуаль. Гординя, що то? Гордість від своїх досягнень? Породжується статусом, походженням чи кольором твоєї крові? Законсервуєш гній образ у підсвідомості, усі ж навколо п0гань, Закриєш назавжди портал любові. Довіку ту валізу будеш кожен день нести, А найстрашніше, що передаси її у спадок, Контролювати повсякчас себе – то не можливо: скажеш ти, Та найскладніше визначити, що у тебе саме цей випадок. Твої сто тисяч рухів на хвилину, Лиш зводять розум і здоров’я нанівець, Доводиш всім, від тебе тільки користь лине, Та самолюбством і чванливістю увінчаний кінець. Руйнуєш із середини себе й інших, Прагнеш… у підсвідомості… побачити близьких страждання, Вони ж не винні! Пощади їх, Шкода! Горохом в стіну є моє звертання. Знаєш! Ти - не винен! Життя дає випробування всім, Себе та суть проблеми розуміти ти повинен, Для когось – смерть, для іншого випробування - дім… | |
Переглядів: 443 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |