Четвер, 30.01.2025, 07:13
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Додай мене у Skype
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Сьогодні нас відвідали
free counters
Форма входу
Пошук
Міні-чат
 
500
Головна » Поезія » Лірика » Філософська

Гординя
Собою володіти – непросте завдання,
Забуті рани – не загоєні нажаль,
І не допомагає іноді процес пізнання,
Гординя на чоло вдягне свою вуаль.

Гординя, що то? Гордість від своїх досягнень?
Породжується статусом, походженням чи кольором твоєї крові?
Законсервуєш гній образ у підсвідомості, усі ж навколо п0гань,
Закриєш назавжди портал любові.

Довіку ту валізу будеш кожен день нести,
А найстрашніше, що передаси її у спадок,
Контролювати повсякчас себе – то не можливо: скажеш ти,
Та найскладніше визначити, що у тебе саме цей випадок.

Твої сто тисяч рухів на хвилину,
Лиш зводять розум і здоров’я нанівець,
Доводиш всім, від тебе тільки користь лине,
Та самолюбством і чванливістю увінчаний кінець.

Руйнуєш із середини себе й інших,
Прагнеш… у підсвідомості… побачити близьких страждання,
Вони ж не винні! Пощади їх,
Шкода! Горохом в стіну є моє звертання.

Знаєш! Ти - не винен!
Життя дає випробування всім,
Себе та суть проблеми розуміти ти повинен,
Для когось – смерть, для іншого випробування - дім…
Категорія: Філософська | Додав(ла): Hulevets (14.09.2012)
Переглядів: 443 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]