Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Міська [43] |
| Громадянська [93] |
| Любовна [286] |
| Містика та езотерика [32] |
| Пейзажна [193] |
| Релігійна [15] |
| Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Лірика » Філософська |
етюд буття
| Усі ми знали час, коли так тисне з середини та всі так жили з тим шукаючи для чогось сили Це час коли туман прийшов Нічого просто так не видно Так часто не чуючи себе Ми робим те що зовсім не потрібно І знали як це дивитись вниз до них Коли було так добре, солодко і сильно Вони ж дивились знизу вверх Можливо заздрячи невільно Та мали час коли в снігу червоному лежиш Душа холодна і серце мокре в крові Зібравши сили ти ще побіжиш І весна прийде коли перепливеш це море Часи у кожного бувають різні А час він є такий – не має почуттів Безжально він з’їдає те Чого сьогодні ти зробити не зумів Тому потрібно жити так Щоб час все їв без апетиту Прийти в товариші до нього І робити те про що ніколи не жаліти І хтось нехотячи піде від нас А хтось захоче сам та просто так піти не зможе Ми всі колись опинимося там де час Забрати щось у нас буде уже не в змозі! | |
| Переглядів: 354 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |
