Меню сайту
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
Міська [43] |
Громадянська [93] |
Любовна [286] |
Містика та езотерика [32] |
Пейзажна [193] |
Релігійна [15] |
Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
Головна » Поезія » Лірика » Філософська |
Діти квітів
Ми останні із нашого роду – Діти квітів за волю борці. Ми не вигнанці із народу, Ми мандруємо серед світів. Нас вабить дика природа, Ми поринаємо в неба блакить, Нам відкрита зелена дорога, Якою ми почали йти. Нам тварини не звірі – Це божественні душі. Там де не було вітру – Незасіяна пуща. Ми космічні посланці Із планети Венера, Із планети Любов, там де злого не треба. | |
Переглядів: 466 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |