Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Міська [43] |
| Громадянська [93] |
| Любовна [286] |
| Містика та езотерика [32] |
| Пейзажна [193] |
| Релігійна [15] |
| Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Лірика » Філософська |
Через сотню років
| Світ що поділений на два В серці зникає любов Ще рік може іще два Зміниться все до основ Час змінює думки людей Забирає їм розум,, п’янить Нема уже нових ідей Все у вогні забуття горить Світ що поділений на два Лиш ілюзія – храм у горі Так це життя - це така гра Зневірюєшся сам у собі Ще сотню років і зміниться все Час невпинно крокує в перед Історія уже помилок не простить І задихнеться все без права назад Ще сотню років і зникне любов З планети земля – ми будемо чужі Одне одному - кохаймося доки іще Вона – ми давно на межі Через років любов в світі зникне Як висохне води океан Через сто років - почуття вже незвичні Кожен живе тільки сам Через сто років любов в світі зникне Ніжна в серці блакить Через сто років і людство безлике Так за усе треба платить Біль що розділена кілометрами Вже не вернемо час отой Що колись були людьми Він зник – це пам’ятай Це прогрес без любові він Лиш ненависть і біль самоти Ти не зміниш передзвін Історії, сенсу і красоти Невблаганність знову іде Ми покинуті і колі ідей Смерть і розруха гряде Без любові нема і дітей Людство стане немов далеке Без почуття вини за свій гріх Серце тільки шалене і дике Залишиться в спогадах і мріях чужих Без любові – подібно до звіра Ми зникнемо із землі назавжди В середині нас біль і зневіра В середині нас воюють два світи | |
| Переглядів: 427 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |
