Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Міська [43] |
| Громадянська [93] |
| Любовна [286] |
| Містика та езотерика [32] |
| Пейзажна [193] |
| Релігійна [15] |
| Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Лірика » Філософська |
буває, слово серце поїдає,
| буває, слово серце поїдає, й я пишу незавершені вірші, хто ж це веретино думок гойдає? і де ідей беруться суміші? в такий момент я гублю відлік часу, а замість лапми місяць за вікном, виплавлює з думок дрібних прикрасу, оздобленую блакитним бурштином. розходяться слова отим рельєфом, і зачепають контури душі, ії осяє золота мерехом, і знову заколише в тихім сні. | |
| Переглядів: 415 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |
