Меню сайту
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Міська [43] |
| Громадянська [93] |
| Любовна [286] |
| Містика та езотерика [32] |
| Пейзажна [193] |
| Релігійна [15] |
| Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Лірика » Філософська |
Автобіографія мого фатуму
| Не втішай мене, бо я знаю долю поета, Хочеш вір, хочеш ні, та я уже майже змирилась. Не бреши! Будь зі мною нещадно відвертим, Бо мені вже відома ціна моїм крилам. Зрозумій - я бажаю летіти у прірву, І нехай мені страшно, І серце від болю щемить. Для інших це пекло, для мене - це рідний вирій, Тож де-інде я просто не зможу жить. Тож де-інде я просто не зможу дихать, Я буду вірна до кінця одному вітру, У кожного із нас свій особистий кисень Й без нього, друже, неможливо жити. Відпусти, не стискай у пекучих обіймах, Я втечу. Гола й боса кидатись у мрію. Я самотній поет. Самотній і божевільний. А ти - нажаль віриш у те, у що я не вірю. Я нестиму свій хрест. Якщо доведеться - в пекло. Навіть якщо небеса зодягнуть в лахміття, Та ні Бог, ні Диявол не торкнеться поету серця, Бо ми ті - хто вічно живе в століттях. #missnilender | |
| Переглядів: 333 | Теги: | Рейтинг: 5.0/1 |
| Всього коментарів: 0 | |

