Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Міська [43] |
| Громадянська [93] |
| Любовна [286] |
| Містика та езотерика [32] |
| Пейзажна [193] |
| Релігійна [15] |
| Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Лірика » Філософська |
А в ній ховалися всі «спрощені»
| Не раз казатиму тобі, що в голові палає димна суміш, Що вже давно я так шукав, знаходив знову і втрачав Прозріння світло дивних поміж. Ще вчора «зняв» свою інакшість, Зафарбувався під «прості», А завтра стану на коліна, щоб помолитися тобі: «Не лізь прошу в мою реальність І не торкайся уві сні дивацьких помислів і крайність - Мої сновиди, мрії та думки.» Ти не чекатимеш скандалу, сама тікатимеш з пітьми Таємних загадок душі. Нема питань – кричатимеш: «Шалений», А я бубнітиму про шлях буремний, Жалітимусь на спрощені думки. Ти шаленіла від «Форсажу» І жерла здобні і ванільні ті булки; Хотілося ховатись від екстазу, Не запливати за буйки. *Вона - це образ суспільства Спрощені – ті, що мають обмежений світогляд Здобні і ванільні булки – образ зіпсованих цінностей, фальшивого лоску. | |
| Переглядів: 408 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |
