Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Міська [43] |
| Громадянська [93] |
| Любовна [286] |
| Містика та езотерика [32] |
| Пейзажна [193] |
| Релігійна [15] |
| Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Лірика » Філософська |
А мені здавалось...
| А мені здавалось - ще далеко осінь, Молодо так серце билося моє. І тепла та ласки душа прагне-просить, Та життєва осінь усе ж настає. Золотом вкриває землю лист кленовий І бабине літо сяє-виграє, Вплело воно стрічку срібну в коси довгі, У вирій зібралось літечко моє. Літа молодії перейшли до діток, Юності вітрила до внучат пливуть. Сонечко любові! Ти яскраво світиш, Зігріти серденько моє не забудь. 2016 р. | |
| Переглядів: 151 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |
