Середа, 29.01.2025, 02:19
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Додай мене у Skype
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Сьогодні нас відвідали
free counters
Форма входу
Пошук
Міні-чат
 
500
Головна » Поезія » Лірика » Філософська

...
Кожному дух перехоплює,
Схоплює дух і несе..
Солодко…злизуєш подумки,
Думаєш знову – твоє.
Вікна відкриті вітрилами,
В простір повірив і час.
Світло прижмурює сутінки,
Світло пронизує нас.
Хочу сказати , пробачити,
Хочу віддати чуже.
Бігти дерева штовхаючи,
Жити – понад усе!..
Вірити в Бога у соняхах,
Кисень віддати птахам.
Навіть не хочеться думати,
Скільки ще жити дахам.
Знову приходить віддушина,
Душить і знову іде.
Сяду . Заграю на літерах,
І зрозумію – моє.
Категорія: Філософська | Додав(ла): Дерсу (21.09.2012)
Переглядів: 388 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]