Субота, 18.05.2024, 15:58
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Додай мене у Skype
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Сьогодні нас відвідали
free counters
Форма входу
Пошук
Міні-чат
 
500
Головна » Поезія » Лірика » Філософська

...
А потім неждана приходить вона,
Блакитне мереживо з бляклої сині,
І кожна корона, і кожна труна,
У чому, скажи, і кому ми ще винні?

Бліда іпостась, напівзлякана тінь,
В червоних кафе – недопите вино…
Так падає звечора синь-височінь,
Коли ми спимо, коли просто спимо…

І вереском вересня, вереском снів –
Бліді парасольки – дзвенять наші нерви,-
Твоєї щовечора п»яної смерті,
Твоїх щоранкових тремтінь-воскресінь…

А потім неждана приходить вона,
Така ж, як і безліч сполоханих весен!
…В червоних кафе, в кожній склянці вина!
Аби доповзти до ранкової меси.
Категорія: Філософська | Додав(ла): Virtor (11.07.2012) | Автор: Величанська В. E
Переглядів: 320 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]