Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
Головна » 2012 » Травень » 19 » Плюшевий мішка
16:51 Плюшевий мішка |
| Плюшевий мішка....здається, звичайна м*яка іграшка...Можливо, для когось це так, але не для мене. Для мене це щось більше....саме він розуміє мене як ніхто інший, хоча ні.....не розуміє....просто обнявши його, мені стає краще....він здатний вислухати мене не перебиваючи, витерти сльози які одна за однією стікають по обличчю...він не здатний зрадити, розбити серце на маленьку кусочки...хоч не може нічого сказати, зате завжди можна відчути підтримку у його, здавалось, скляних очах....які дивляться на мене так лагідно і привітно....він ніби розуміє наскільки мені важко в цьому житті, через те, що ніхто не здатний зрозуміти тебе ...коли ти почуваєшся водночас з усіма, тебе оточують рідні твоєму серцю люди, здавалось, в тебе є багато друзів, і коли ти водночас почуваєшся самою-самісінькою в цьому жорстокому світі....коли немає кому прийти тобі на допомогу....немає кому розрадити, коли серце болить і по щоках стікають сльози...немає кому сказати, „Все хреново, але я з тобою”.....всі навколо ніби тебе не розуміють....ніби ти говориш до них зовсім іншою, не зрозумілою, для них мовою....і як би ти не просила, не кликала на допомогу, вони тебе не почують або просто вдаватимуть, що не чують, адже їм байдуже...їм просто не до тебе... .вони завжди бачитимуть в тобі звичайну дівчинку, усміхнену, життєрадісну, безтурботну, яка ніколи нічим не переймається.... але вони ж не здатні зазирнути всередину....і побачити, що там насправді сховані....сльози, біль, розчарування, тривоги... і як не було б важко і страшно...це все залишаться там, у безодні, і ніхто не може собі уявити наскільки це важко тримати це все у собі, коли хочеться крикнути на весь світ, коли просто хочеться , щоб хтось тебе просто вислухав, хоча б щось порадив, але нажаль ще не знайшлося такої людини, яка в спромозі зрозуміти...людини, якій можна довіряти, яка насправді змогла тебе зрозуміти, людини, якій ти змогла розкритися повністю, людини, яка б бачила тебе наскрізь, а не тільки ту оболонку, якою відгороджуюся від навколишнього світу. Інколи так хочеться сказати „Я тебе кохаю” байдуже кому, чи людині, яку ти знаєш пів життя, чи тій з якою недавно познайомилася і у відповідь почути слова взаємності: „Я тебе також”...та нажаль це всього на всього прості слова, які нічого не означають, вони сприймаються людьми, як банальні „Привіт” чи „Як справи”, ніхто не розуміє справжнього змісту цих здавалось б звичайних трьох слів. І скільки б не казали „Не потрібно озиратися на минуле, треба жити майбутнім”, але я ще ,мабуть, не навчилася жити і сьогоденням, не то задумуватися про майбутнє, але життя продовжується і як не крути, я живу надією на те ,що колись воно все ж таки мені усміхнеться. ....а поки-що я все ще беру плюшевого мішку, обнімаю так сильно-сильно...пригортаю його до себе...і зі сльозами на очах лягаю спати, з надією на завтра...так, на те завтра, яке змінить моє життя....назавжди, і плюшевий мішка залишиться для мене простою м*якою іграшкою |
|
|
| Всього коментарів: 0 | |
