Меню сайту
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
Головна » 2014 » Лютий » 16 » Колекціонер
12:19 Колекціонер |
Я зустрів його на поетичному вечорі. Подробиць уже не згадаю. Стерлися з пам’яті з часом. Але не ця зустріч. Він одразу привертав увагу. Елегантний. Стрімкий. В чорному пальто з білим шаликом. У віці, але не старий. Зупинився поглядом на мені . Пропалив. - Доброго вечора. – Почув я, здригнувся від несподіванки. - Пробачте. Ми знайомі? – Наважився запитати. - Я читав ваші твори. Справили враження. Можна поговорити? - Так. Звичайно. Тут неподалік непогане кафе. Цікавість охопила мене. Ледве дочекався, доки не влаштувалися за столиком. А він не поспішав. Наче наважувався почати. - Ви схожі на друга однієї панянки. Бачив вас разом якось. Сказав незнайомець. Назвав її. - Так. Знаю її. Але ми розлучилися . Давно. Знаєте що з нею зараз? Проблеми? - Вислухайте. І вирішите самі. – Стримав Він мій запал. Я тепер можу розповісти це. Його розповідь вразила мене. Я думав, що після ТАКОГО більше не писатиму. Але таємниця роздирає мене. Мушу переказати. Мене завжди цікавила психологія. Змолоду я був зачарований світом людських бажань та емоцій. Я скоро навчився непогано читати людей. Почав помічати тих, хто має великі і щирі мрії. Це подобалося мені. Сам бажати не вмів. Я придумав як бути ближче до того життєдайного джерела. Знайомився з потрібною людиною. Казав, що письменник і пишу книгу про людські пристрасті. Питав про найзаповітніші бажання. А на прощання казав «Хай ваше бажання здійсниться». Повірте, я не мав на увазі нічого злого. Просто слова. А нещодавно довідався що ті слова збуваються. Ліпше б я їх не казав. Нещодавно прочитав у газеті, що юнак, який писав музику і мріяв про славу покінчив життя самогубством. Не витримав публічності і того, що всі його вчинки під прицілом преси. І навіть шукають про що він думає. А він же був першим моїм «клієнтом». Далі більше. Дівчина, що мріяла про кохання отруїлася, коли її коханий загинув в аварії. Про це розповіла її подруга. Новини накочувалися звідусіль. Таке траплялося з кожним, кого я «ощасливив»! КОЖНИМ! Не віриться що це сталося. Він перевів подих. Я не підганяв його. В очах і так застигла нелюдська мука. Невже вони хотіли іншого? Чи розучилися мріяти? Тепер я колекціонер самогубств. – сказав ледь чутно. Час і мені знайти свою кару. Але останньою я бачив вашу подругу. Може встигнете? |
|
Всього коментарів: 0 | |